Скала-Подільська. Руїни величної фортеці.

   Є в Україні кілька таких величних замків, які неодмінно варто побачити, адже вони зберегли свою величність ще з давніх часів і залишились практично неушкодженими. Мене, як туриста, зупиняло те, що дорога до них є доволі далекою, та й відстань між ними теж чимала. Потрібно було, щоб зірки зійшлися в ряд, а точніше, щоб знайшлися бажаючі розділити радощі поїздки зі мною, щоб знайшовся транспорт та готель для ночівлі.

   Маю радість Вам повідомити, що це сталося! Поїздка була доволі насиченою та залишила в пам'яті незабутні враження. Усіх їх неможливо вмістити в одну статтю, тому вона з розряду "Далі буде...". Я неодмінно розповім Вам про величні замки України, але сьогодні почну з такого замку, якому пощастило значно менше. Від його колишньої величі залишилися тільки руїни, а туристи приїжджають сюди набагато рідше, аніж до інших замків. Провівши тут близько години, гуляючи поміж стінами колишніх будівель та обідаючи на колишньому подвір'ї замку, ми не зустріли жодного туриста.

   Мова піде про Скалу-Подільську. Це замок, який був стратегічним пунктом давнього Поділля, оскільки стояв на торгівельному шляху, що вів із Криму через Кам'янець-Подільський до Львова і Кракова. Вже на початку ХІV століття тут була оборонна дерев'яно-земляна фортеця. Згодом князь Корятович звів тут кам'яний замок. Основна мета зведеної будівлі - разом з іншими Подільськими фортецями боронити території від експансії ісламу.

   З роками змінювалися власники замку, а також вигляд, розмір та стиль. До прикладу, черговий власник - кам'янецький староста Станіслав - значно розбудував фортецю. У плані вона має витягнуту форму, що пояснюється рельєфом місцевості. З трьох боків вона захищена скелями і рікою, а з півдня - глибоким ровом, високими оборонними стінами та округлою Пороховою вежею.

   З такого опису стає зрозуміло, що фортеця була добре захищеною. Та на практиці її неприступність виявилася зовсім недієвою. Скалу-Подільську здобували неодноразово. Поступово у ХVІІ ст. скалівська фортеця втратила своє оборонне значення. На початку ХVІІІ ст. на території замку споруджено розкішний палац, який було дуже пошкоджено на початку ХІХ ст., після чого він не відбудовувався.

   Перебуваючи на території колишнього замку, я уявляла його сотнями років тому і захоплювалася його величчю та красою. Тепер тут суцільні руїни, дірки у стінах, які ведуть по колишніх таємних ходах, а також трава і дерева, що ростуть прямо в колишніх графських хоромах.