Travelling with Sofiya: Рибаківка

З першим днем літа з'явилися розмови про море. Попереду літня спека і такі довгоочікувані відпустки. Сьогодні я планую вбити двох зайців одним пострілом: розповісти Вам про один з курортів України і освіжити в пам'яті спогади про студентські роки.

Рибаківка - це невеличке село в Миколаївській області, що розташоване на березі Чорного моря. У літній період жителі цього села повністю присвячують себе туристичному сезону: здають в оренду житлові приміщення, продають різноманітні морепродукти, фрукти та овочі на місцевому ринку та безпосередньо на пляжі, пропонують атракціони на воді.

Влітку тут дуже багато студентів, адже поблизу села розташована туристична база "Лісотехнік" від одного з львівських університетів. Скористатися путівками можуть і студенти деяких інших вишів Львова, як свого часу зробила це я. Туристична база "Лісотехнік" пропонує житло трьох видів: 1. Дерев'яні колиби (розраховані на чотирьох людей; з меблів вам запропонують ліжко і тумбочку) - це економний варіант для тих, хто приїхав на море не для того, щоб засиджуватися в будинку. 2. Цегляні кількаповерхові будинки, збудовані за типом гуртожитків. 3. Фінські будиночки - найдорожчий та найкомфортніший варіант з холодильником і телевізором. Чи не єдиний доступний студентам варіант - це колиба:

Отож, що потрібно туристові на морі? Звичайно, МОРЕ!!! Воно у Рибаківці є. Хтось скаже, що воно брудне, а хтось обуриться, бо чисте... Насправді море там таке, як є. Моментами вода тут прозора, а моментами - каламутна. Все залежить від погоди і від Нептуна (можливо, йому захочеться поштормити). Тому, їдучи на море, сподівайтеся на вдачу. Хоча, якщо у Вас велика компанія, то і погана погода Вам не страшна.

На перший погляд здається, що це звичайнісіньке село на березі моря і тут немає нічого, окрім пляжу, водних атракціонів, дискотеки та ринку з домашніми п'янкими винами. Але насправді, тут є чимало цікавих місць.

Отож, складемо невеличкий путівник. Наш шлях розпочнеться з туристичної бази "Лісотехнік". Спускаємося сходами до моря і повертаємо праворуч. Іти доведеться далеко, проте ви не пошкодуєте. Це прекрасне місце як для фотосесії, так і для роздумів, оскільки люди тут бувають доволі рідко. Мовою відпочиваючих це місце називається "обрив". Слова тут зайві, цю красу потрібно бачити.

Якщо ж ми зійдемо сходами від турбази до моря і повернемо ліворуч, то на нас чекає ще один мальовничий куточок Рибаківки. Цей пляж не знає, хто такі туристи. Тут знаходиться частинка дуже-дуже мілкого моря. Щоб скупатися, доведеться дуже довго йти. Але цей мінус перетворюється у плюс для морських жителів. Тут розмножуються креветки, а також багато молюсків. Підтвердженням цього є пляж, встелений морськими ракушками.

А якщо ми від моря підемо не праворуч і не ліворуч, а прямо... (ну як підемо... попливемо), то потрапимо на острів Березань. Це невеличкий острів, який колись, як розповідають місцеві, був з'єднаний із сушею, та згодом рівень води піднявся і відділив Березань від суші. На цьому маленькому клаптику землі посеред моря відбувалося багато подій, про які Вам розповість місцевий екскурсовод, який уже чекатиме Вас на острові. Тут доволі різноманітний рельєф: є стрімкі обриви і пологі береги з каменю; є чимало будівель часів війни, а ще тут було розстріляно учасників повстання на крейсері "Очаків", в пам'ять про що було встановлено монумент.

Отож, в який би бік від пляжу Ви не пішли, всюди знайдете якісь цікавинки.

Щоправда, є в Рибаківці ще одна місцина... Але вона тільки для везунчиків. Справа в тому, що це явище мінливе і непостійне. Одного літа воно є, а іншого - заховане під водою... Якщо Ви вийдете з турбази у протилежний від моря бік, то дійдете до лиману. У посушливі роки тут немає води, а є... сіль. Ходити тут доволі важко, бо шар солі невеликий і ноги провалюються у грязь, яка знаходиться під сіллю, але пропустити це просто не можна. Складається враження, що сніг випав посеред літа...