Є на Рівненщині невеличкий населений пункт, який може похвалитися своєю історією, численними згадками у літописах і безцінною культурною та літературною спадщиною.
Плануючи маршрут короткої недільної подорожі, я і уявити не могла, що потраплю сюди. А сталося це завдяки жіночці, що продавала магнітики біля "Тунелю кохання" і її словам "Ви не пошкодуєте". Дякуємо! Ми не пошкодували.
Отже, Пересопниця... Село Рівненського району Рівненської області. Колись воно було одним з важливих міст Київської Русі, а згодом про нього забули на кілька століть. Зараз Пересопниця відновлює пам'ять про колишню велич.
Найважливішим досягненням цього краю є написане тут Пересопницьке Євангеліє - один із перших перекладів Четвероєвангелія староукраїнською мовою. Сьогодні ця книга є одним із символів української нації, її використовують під час присяги Президента України на вірність українському народові.
Фундатором Євангелія стала волинська княгиня Анастасія Юріївна Заславська Гольшанська Дубровицька. Вона помітила, що простий люд не розуміє церковної мови, а тому вирішила перекласти Євангеліє з церковнослов'янської мови на більш зрозумілу селянам староукраїнську. Робота над перекладом почалася 15 серпня 1556 року в Ізяславі Хмельницької області, а завершилася 29 серпня 1561 року в Пересопниці. Книга містить 482 аркуші тексту, написаного на пергаменті, її вага - 9,3 кг. Виконували роботу двоє монахів - Михайло та Григорій. Певний час Євангеліє зберігалося у Пересопницькому монастирі. Але онуки княгині Анастасії змінили православну віру і віддали монастир на потреби єзуїтів, які згодом його ліквідували. Після цього книга зникла на сотню років і з'явилася аж у 1701 році, коли гетьман Іван Мазепа подарував її Переяславському кафедральному собору, де її використовували під час богослужінь аж до 1799 року. Дорога Пересопницького Євангелія була різноманітною та небезпечною, його навіть вивозили в Росію, оскільки бачили в ньому загрозу. Але воно повернулося до України і сьогодні зберігається у Національній бубліотеці України ім. В. Вернадського.
Усе це і навіть більше Вам детально розповість екскурсовод.
Пройшло понад 450 років з того часу, як Михайло та Григорій працювали над перекладом і на місці Пересопницького монастиря відкрили культурно-археологічний центр "Пересопниця". Він відкритий для відвідувачів у всі дні окрім понеділка та четверга. Вхід у музей коштує 10 грн, дозвіл на фотографування - 5 грн, екскурсія одним музеєм - 30 грн. Культурно-археологічний центр "Пересопниця" містить два музеї у приміщенні та кілька цікавих місць під відкритим небом.
На першому поверсі Центру знаходиться краєзнавчий музей, що розповідає про історію та культуру цього краю. Тут знаходиться чимало фотографій, макетів та предметів побуту жителів Пересопниці.
На другому поверсі знаходиться музей першокниги, який повністю присвячений Пересопницькому Євангелію. Тут знаходиться факсимільна копія книги, тобто така, що найбільш близька до оригіналу - якість паперу максимально наближена до пергаменту і навіть вага копії відповідає вазі оригіналу. Також тут багато інших книг того часу, стенди з фотографіями сторінок, а також фото із присяги Президентів України.
Коли Ви залишите приміщення музею і обійдете його, то на "задньому дворі" на Вас чекатимуть ще кілька елементів культурно-археологічного центру. Тут є муляж садиби ХІІ століття, гончарня, ярмарок, сцена, кам'яний хрест та надгробні плити на місці поховання монахів. Усе це знаходиться на території колишнього Пересопницького монастиря.
Перебування тут залишило у мене надзвичайно приємні враження. Попри містичне відчуття духовного умиротворення, я склала в один повноцінний пазл все те, що чула про Пересопницьке Євангеліє на університетських лекціях, доповнила свої знання новими фактами та нарешті повністю усвідомила, чому ж саме ця книга вважається безцінною пам'яткою історії та культури України.
Цікаво та пізнавально.
ОтветитьУдалитьА головне - очами очевидця.